Tools for conversion of IDs in genomics

Викладену нижче власну позицію вважаю найправильнішою (і використовую з 2007 року).

Префікс мікро в українській мові є, і позначає певну кратність (10^-6) числової величини (а також просто щось маленьке) – тому його можна зберегти при перекладі першої половини складного слова microarray. Цей префікс також входить до системи одиниць СІ.

А от слова арей (як вживають деякі автори) в українській мові немає. Також немає сенсу його запозичувати, оскільки існують переклади (слова-еквіваленти). Один зі словників пропонує такі варіанти перекладу слова array українською (у різних контекстах):

• множина, набір, комплект
• розташування, решітка, сітка
• масив, список, поле, ряд
• решітка даних
• масив даних
• матриця

Я пропоную використовувати термін мікромасив (та похідний від нього мікромасив-експеримент). Цей термін має перевагу над вживаним у Російській Федерації “микрочип-экспериментом”, оскільки “мікрочіп” або просто “чіп” – це усталений термін електроніки, де він позначає кремнієвий електронний елемент з високим ступенем упаковки напівпровідників; натомість “масив” – це і набір/список [даних], и [двомірна] матриця [даних/ознак/зондів/будь-чого]. Відповідно, мікромасив – це маленька матриця або маленький набір [олігонуклеотидних/кДНК зондів]. Додатковим аргументом проти використання слова чіп вважаю його запозиченість.

Використання інших варіантів перекладу слова array або не відповідає суті об’єкту, або має неоднозначне трактування. Наприклад, мікроматриця: в молекулярній біології матриця – це ланцюг ДНК, з якого іде синтез, а в ширшому значенні – взагалі будь-яка модель, з якої виготовляють зразки. (Звичайно, слово матриця також є синонімом слова масив у значенні двомірний масив / двомірна матриця, але слово масив не має – наскільки мені відомо – альтернативних трактувань у молекулярній біології). Розглядати інші варіанти перекладу слова array не вважаю за потрібне, оскільки вони ще менш вдалі за матрицю.

Таким чином, вірним перекладом терміну microarray є слово мікромасив.

• R time series tutorial (2010, a website of the “Time Series Analysis and Its Applications: With R Examples” book)
• Statistics with R (2007)
• R for programmers PDF (2008, 104 pages, linked to from here)
• Brief R tutorial (2004)
• Statistical computing with R: a tutorial (2004)
• An introduction to R (from the official r-project website, should be always up-to-date)
• R tutorial (date unknown, definitely newer than 2005)

Sometimes there is a need to remove all the probesets, which have expression values below the minimal spike-in intensity on the Affymetrix microarray. The reasoning behind this procedure is simple: minimal-expression spike-ins represent the bottom margin of microarray sensitivity, and anything below that margin cannot be reliably quantified – which also means that both fold-change and p-value of expression variance will be unreliable for these probesets.

Here’s a simple R script to do just that. It is abundantly commented, and also contains an optional (commented out) fragment which allows the removal of more low-variance, low-intensity probesets.

Read the rest of this entry »

DIYbio is

an organization that aims to help make biology a worthwhile pursuit for citizen scientists, amateur biologists, and DIY biological engineers who value openness and safety.

DIYbio also has a google group, where a wide range of questions – from bio-patents to DIY gel electrophoresis shopping list and model organisms is dicussed. There is also a DIYbio/biohacking FAQ.

Today for me is the day of discoveries. I learned about the International Open Space Initiative (to give robotics enthusiasts a way to send their tele-controlled and/or intelligent robots to the Moon and Mars), about the DIYbio and biohackers, about OpenManufacturing (which doesn’t seem to have produced enough content to link to), Open Source Medicine (ouch!), BioBrick Assembly Kit (with an assembly manual), OpenWetWare, and a whole bunch of other awesome and inspiring community efforts, which do not belong here.

Do you feel the wind of change?

Stumbled upon SciVee.TV – an open video upload service for research-related videos.

I believe it is highly useful. Compare: watching an 8-10 minute video of someone’s research to reading their article on that same subject. For me, those 8-10 minutes make video option a clear winner.

One of the envisioned uses of SciVee is to upload videos describing peer-reviewed published articles. This has two benefits for the reader: quickly getting acquainted with the essence of the article, and having that article as a complete reference for any questions not discussed in the video. For the author, this gives an additional bonus of higher visibility of his research.

Personally, I’ve immediately found 3 videos pertinent to my topic. Of those, one was accompayning an article in PloS Biology, one was an hour-long lecture, and one was a poor quality audio recording of someone’s intended research.

SciVee is young, and that is currently the largest drawback: not much could be found in a narrow research field. But I’m sure it will grow.

Recently, I have come across an excellent piece of advice called Ten simple rules for getting published. The only thing I have to add is that final rule #10 should be kept in mind while checking through all the previous rules – e.g. when editing someone’s submission, make sure that you are in position to be the editor for that article, and make sure your decision will influence chief editor’s decision – otherwise there’s no use reviewing.

PLoS Computational Biology, where the “simple rules” were published, has a Ten simple rules collection, which includes a handful of other useful advice articles, like 10 simple rules for selecting a postdoctoral position.